-
1 одержання результату
получе́ние результа́таУкраїнсько-російський політехнічний словник > одержання результату
-
2 перекручення результату
искаже́ние результа́таУкраїнсько-російський політехнічний словник > перекручення результату
-
3 спотворення результату
искаже́ние результа́таУкраїнсько-російський політехнічний словник > спотворення результату
-
4 inconclusive
adj1. не доведений до кінця, незавершений2. недоказовий, непереконливий; неостаточний (про висновок тощо); безрезультатний- inconclusive ballot голосування, що не дало певних результатів- inconclusive discussion обговорення, що не дало результату; безрезультатна дискусія- inconclusive meeting зустріч, що не принесла результату; безрезультатна зустріч- inconclusive talks переговори, що не дали результату- inconclusive vote голосування, що не дало результату- the ballot is inconclusive голосування не дало результату -
5 знання
ЗНАННЯ - особлива форма духовного засвоєння результатів пізнання (процесу відтворення дійсності), яка характеризується усвідомленням їх істинності С. умнів в істинності пізнавального результату заперечує можливість зведення його до З. та перетворює на гадку. З. як право на істину відповідальне перед зовнішнім (матеріально-практичним) і внутрішнім (логічна аргументація та моделювання) досвідом. Підміна верифікаційного критерію суб'єктивною впевненістю у безперечності пізнавального результату може привести до заміни З. на віру. Однак і саме З. в процесі практичного використання перетворюється у переконання людей. Серед таких форм духовного засвоєння результатів пізнання, як гадка та віра, З. є адекватним виразом співвідношення абсолютної та відносної істини. Будучи реалізацією людської здатності до пізнання та усвідомлення істини, З. відрізняється від простої інформації тим, що потребує не тільки розв'язання проблеми адекватності певних уявлень дійсності, а й створення складної системи оцінок зв'язку пізнавального результату з минулим досвідом та перспективами подальшого пізнання, його включення в сферу соціально-культурних цінностей та практичних потреб, методологічних і світоглядних орієнтирів, у певну галузь науки чи діяльності, цивілізацію взагалі. На противагу думці, яка може бути результатом суб'єктивної позиції, З. визначається соціально-практичним процесом зведення одиничного досвіду до рівня загальнозначущого результату. З. не редукується до чуттєвих даних, бо, синтезуючи теоретичні уявлення з їх емпіричними передумовами, розкриває за обрієм актуально існуючого потенційність явищ, здійснює передбачення та вибір нових можливостей пізнання та дії, орієнтує соціальне буття людини, виступає керівництвом до дії. Системи З. визначаються через категоріальний лад певних культурно-історичних епох. За рівнем рефлексивності, доказовості та системної теоретизації З. поділяється на буденне (пов'язане з лексикою природних мов), конкретно наукове (таке, що визначається певними канонами експериментальної та дедуктивної достовірності, нормами каузального та математично-функціонального аналізу тощо) і філософське (яке характеризується всезагальністю, необхідністю та специфічними формами рефлексії). Знаково-мовною реалізацією З. виступає текст як семіотична система, що здатна актуалізувати інформаційні масиви значної потужності. В такому вузькому плані З. може розглядатись як осмислений текст у поєднанні з його розумінням. З., проте, не зводиться до мовних конструкцій. Воно визначається як соціально-культурне явище, що може набувати ідеологічного навантаження.С. Кримський -
6 eventuate
v2) бути наслідком; виникати, траплятися3) приводити до певного результату* * *v1) (in) закінчуватися, завершуватися ( чим-небудь); мати своїм результатом2) траплятися, виникати; бути результатом3) призводити до ( певного) результату -
7 inefficacious
adjнедійсний, неефективний, що не дає бажаного результату* * *aнедійовий, неефективний, який не дає бажаного результату -
8 long-run
adjдалекий, дальній; розрахований на тривалий час (на досягнення кінцевого результату)* * *aдалекий; розрахований на довгий час або на досягнення кінцевого результату -
9 ultimation
n1) прихід до остаточного результату2) результат, підсумок, наслідки (чогось)* * *n2) підсумок, результат (чого-н.) -
10 іронія
ІРОНІЯ ( від грецьк. ειρωνεία - прикидання, удаваність) - певного роду риторичний прийом, завдяки якому висловлення набуває прихованого змісту, відмінного (нерідко - протилежного) від буквального, проте формулювання останнього завжди натякає на істинність саме прихованого змісту. І. має і суто філософське значення - специфічного заперечення, що виявляє розходження наміру і результату, задуму і об'єктивного сенсу у парадоксах пізнавальної і практичної діяльності. Історично першою формою філософської І. була "Іронія Сократа". Сократ твердив, що марно шукати істину у зовнішньому світі - вона належить людині ("Пізнай самого себе") А. ле істина ця хаотично "перемішана" з хибними уявленнями і "виділити" П з того хаосу думок можна лише за допомогою серії питань, що ставляться у певному порядку (який збігається з "порядком" самого Космосу). Прикидаючись невігласом ("Я знаю лише те, що я нічого не знаю"), Сократ ставив співрозмовникам нібито "наївні" питання, які спрямовували хід думок до істинного висновку. І. Сократа є специфічною, античною, формою діалектичного методу. Специфіка цієї форми визначалася уявленням про цілісність, не розчленованість природної і духовної реальності античного світопорядку (реально-ідеального Космосу), їхню принципову нерозрізнимість. Тому антична діалектика спрямовується на виявлення суперечностей з метою їхньої елімінації, а не синтезу. Саме тому ця діалектика знаходить своє завершення в Аристотелевій системі формальної логіки (у середньовічних університетах курс формальної логіки називався "діалектикою"). Не можна погодитися з твердженнями про "суб'єктивізм" Сократової позиції (оскільки вона, мовляв, тлумачить діалектику лиш як метод пізнання) - адже античний "об'єкт" (реально-ідеальний Космос) у своїй структурі визначається людиною ("суб'єктивно") відповідно до протагорової тези - "людина є мірою всіх речей". Лише філософія неоплатонізму (і, зокрема, її християнської форми - "ареопагітизму"), яка виходить з принципової нетотожності (навіть несумірності) духовного і природного (тварного) світу, виявляє нову форму І. (і, відповідно, діалектики), оскільки тут ідеться про несумірність (по суті - трансцендентність) наміру (духовної реалії) і результату (створеної з ніщо природи) - Божественого плану буття і його словесно-предметного "творіння", які (через "гріховний" вибір Адама і Єви) виявляються змістовно несумірними, вимагаючи "додаткових" актів ("спасительний подвиг" Христа, апокаліптичні події тощо). Саме з цим (через кордоцентрично-барокову лінію від Екгарта до пієтизму і янсенізму) пов'язане формування І. нім. романтизму, спричиненого особливостями філософії Фіхте. Оскільки результат діяльності "Я" - "не-Я" (об'єкт, дійсність) виявляється, внаслідок її обмежено-предметного характеру, біднішим за своє духовне джерело (за межами дійсності лишаються нереалізовані можливості), то відкривається широке поле для розмаїтого тлумачення цих можливостей, для творчої "гри" множиною можливостей. Критикуючи романтичну І. за довільний, "суб'єктивістський" характер "гри" можливостями, Гегель водночас допускає ситуації "І. історії" - розходження мети суб'єктів історичної дії (людей) з реальним результатом ходу історії. Така І., за Гегелем, стає можливою внаслідок об'єктивного характеру діалектичного розвитку абсолютного духу і суб'єктивного характеру історичних цілей, що їх ставлять при цьому люди. Саме це мав на увазі, говорячи про "І. історії", Енгельс, невиправдано приписуючи діалектику (цей винятково духовний феномен) природі. Насправді ж т. зв. "діалектика природи" є упредметненою в природному матеріалі духовно-практичної діалектики людини, її відчуженням. Серед історичних різновидів І. особливе місце належить "екзистенційній" І. К'єркегора, суть якої зводиться до здатності людського духу не просто оперувати ("грати") наявними можливостями в рамках даної парадигми (теоретичної, етичної, естетичної та інших систем) людської діяльності, а й виходячи за її межі (к'єркегоріанський "стрибок в абсурд"), творити принципово нові можливості духовного і практичного осягнення світу.І. Вичко -
11 мета і засоби
МЕТА і ЗАСОБИ - поняття, які характеризують певні елементи поведінки і діяльності людини. Мета - усвідомлене передбачення бажаного результату діяльності, яке зумовлює пошук засобів і шляхів його досягнення. Засоби - предмети, способи дії, поведінки, соціальні інститути, за допомогою яких досягається певна мета; сукупність елементів діяльності, спрямованої на осмислення, покладання, реалізацію мети. Розрізняють суб'єктивну мету та об'єктивну мету. Перша стосується абстрактно-загальної мети (ідеал) і конкретної мети, що її треба реалізувати заради досягнення цього ідеалу. Під об'єктивною метою мається на увазі або "мета буття" (Божественна, провіденційна), або заданий тим чи тим законом (алгоритмом, правилом) стан у розвитку певної системи, що має властивість саморегуляції (формальна мета) В. иділяють також загальну й часткову, ближню і віддалену, кінцеву та проміжну мету. Особливої гостроти проблема співвідношення М. і З. набуває у переломні, перехідні періоди в історії людства. Теза "мета виправдовує засоби" характеризує особливості співвідношення М. і З. за цих історичних обставин. Різні мислителі тлумачили цю тезу відповідно до загальної спрямованості та змісту свого філософського вчення. Так Мак'явеллі вважав, що для досягнення великих і благородних цілей можливо переступати через закони моралі. З історичного досвіду відомо, що нехтування моральним аспектом засобів часто-густо супроводжувало радикальні революційні підходи до суспільних змін. Енгельс у листі Триру від 18 грудня 1889 р. писав про те, що для революціонера придатний будь-який засіб, що веде до мети, як насильницький, так і мирний. Проблема органічної єдності, взаємодоповнюваності М. і З. та результату діяльності пов'язана із суперечливим розумінням взаємозв'язку потреб, інтересів та ціннісних орієнтацій, а також того історичного факту, що моральні принципи мають бути передумовою будь-якого рішення соціального суб'єкта у виборі мети (виходячи з наявних засобів або, навпаки, визначення засобів реалізації на основі певної мети) І. гнорування цих принципів призводить до страждань, особистих та соціальноісторичних конфліктів, загрожує самому існуванню людської цивілізації.М. Надольний -
12 Пуанкаре, Жюль Анрі
Пуанкаре, Жюль Анрі (1854, Нансі - 1912) - франц. математик, філософ, фізик, астроном. Як філософ, відомий своїми працями з загальнометодологічних проблем розвитку науки. В галузі основ математики був безпосереднім попередником інтуїціонізму, непримиренним критиком програми логіцизму; П. вважав, що лише інтуїція, осягнення істини не шляхом доведення, а безпосереднім інтелектуальним баченням її змісту дозволяє здійснити стрибок до принципово нового знання. Проте П. не абсолютизував інтуїтивний метод і не виключав вагомої ролі логіки у забезпеченні достовірності знання. В процесі творчості П. вирізняв кілька ступенів, які розгортаються наступним чином: після обов'язкової свідомої роботи й невдалих спроб досягти результату починається безугавна підсвідома праця, що приводить до вирішальної ідеї результату, який обов'язково повинен перевірятися (підготовка, інкубація, натхнення й перевірка). Тим самим П. акцентував увагу на ролі підсвідомого у пізнанні світу. П. зробив вагомий внесок у методологічний аналіз парадоксів теорії множин, був ініціатором сучасної постановки проблеми непредикативності. Філософські погляди П. пов'язуються з доктриною конвенціоналізму. П. відкидав спрощений підхід до питання розмежування наукових істин і умоглядних побудов і в зв'язку з цим - до визначення статусу математичних, насамперед геометричних, теорій у пізнанні реальності. Він вважав, що принципи та закони наукових теорій не є ані синтетичними істинами a priori (у розумінні Канта), ані істинами a posteriori (у розумінні матеріалістів XIX ст.), вони - умовні положення, єдиною абсолютною вимогою до яких є лише несуперечливість їх поєднання в теорії. Практика змушує вибирати ті з них, які роблять теорію максимально простою і ефективною у застосуванні. В цих межах вчений вільний у виборі принципів (законів) з множини можливих, що обумовлено відносним характером самих зазначених вимог. І незрідка П., порушуючи надзвичайно тонку грань між визнанням конвенцій в науці і філософським релятивізмом, не дотримувався якоїсь послідовної системи. Втім, безперечна цінність його концептуального аналізу й філософських поглядів полягає у науково-методологічних висновках і узагальненнях природничо-наукового матеріалу, що базувалися на його глибоких спеціальних знаннях та особливій індивідуальній здатності вченого до широкого охоплення й розуміння наукових теорій.[br]Осн. тв.: "Наука і гіпотеза" (1902); "Цінність науки" (1905); "Наукаі метод" (1908). -
13 abide
слідувати ( чомусь); притримуватися, виконувати, дотримуватися (норм, закону тощо), підкорятися (законам, правилам, нормам тощо); погоджуватися з наслідками, чекати наслідку (результату); рахуватися, брати до уваги; залишатися вірним (незмінним); зносити, терпіти (звич. у заперечувальних та питальних реченнях); мешкати, проживати- abide by agreementabide by the obligations assumed under the treaty — виконувати зобов'язання, прийняті у відповідності з міжнародною угодою
- abide by award
- abide by court's decision
- abide by decision
- abide by former precedents
- abide by law
- abide by precedent -
14 human agency
людський фактор (чинник); заподіяння результату людським поводженням; співучасть людини ( у заподіянні наслідків) -
15 error of result
English-Ukrainian analytical chemistry dictionary > error of result
-
16 cost ownership
вартість власності. Повна вартість для користувача, щодо первинної вартості устаткування, матеріалів, що використовуються, обладнання, експлуатаційні витрати, час оператора, накладні витрати оператора, від початку вкладень і до кінцевого результату.English-Ukrainian dictionary of microelectronics > cost ownership
-
17 greedy method
метод швидкого результатуEnglish-Ukrainian dictionary of microelectronics > greedy method
-
18 -ification
suffутворює іменники (зі значенням дії або його результату) від дієслів з суфіксом-ify -
19 -ify
[-ifai]suff -
20 and
conj1) єднальний сполучник і, й, таyou and I — ви та я, ми з вами
two and two is four — два плюс два — чотири
we walked miles and miles — ми все йшли та йшли; ми йшли дуже довго
2) протиставний сполучник а, та, алеI shall go and you will stay here — я піду, а ви залишитеся тут
3) у питальних реченнях передає здивування, перехід до іншої думки і, невже, а5) в емфатичних зворотах все-таки, проте* * *I [ʒnd] nзнак &II1) з'єднує однорідні члени речення е цілі речення, e, з2) з назв пepeв. предметів харчування е побуту утворює сполучення, часто вживані з дієсловом в oдн. e з невизначеним артиклем з; aмep. прост. в усічених словосполученнях з3) утворює багатозначні числа; приєднує дріб до цілого числа, з4) розм. приєднує інфінітив до дієслів go, come, try, деяких інших, вказує на мету, намір для того щоб,; після дієслова go вносить у висловлювання елемент несподіванки; приєднує прикметники nice, good до інших прикметників, надає їм підсилювального значення5) з'єднуючи два однакових слова, підкреслює розходження в якості, властивостях; значення множинності або тривалості процесуand so on, and so forth;, — так далі, тощо;; та інші
and then — а потім; крім того
and yet, and still — однак
and how — ще як; інші сполучення див. під відповідними словами
7) приєднує слово або речення, що додає що-небудь логічно безпосередньо не пов'язане з висловленою думкою додаткове повідомлення e; до того ж, при цьому; повідомлення, що має значення результату, наслідку a; після дієслів у наказовому способі вводить речення, що виражає неминучий наслідок e уживається при протиставленні a8) на початку питального речення виражає подив, невже; позначає перехід до нової думки a
См. также в других словарях:
пришедший к нежелательному результату — прил., кол во синонимов: 1 • доторговавшийся (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
приходивший к результату — прил., кол во синонимов: 1 • оканчивавшийся (21) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
пришедший к результату — прил., кол во синонимов: 4 • доспорившийся (4) • доучившийся (2) • окончившийся … Словарь синонимов
приводивший к нужному результату — прил., кол во синонимов: 2 • оказывавший нужное действие (2) • помогавший (55) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин … Словарь синонимов
ошибка — 01.02.47 ошибка (цифровые данные) [error <digital data>](1)4): Результат сбора, хранения, обработки и передачи данных, при котором бит или биты принимают несоответствующие значения, либо в потоке данных недостает битов. 4)Терминологические… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
НФЛ в сезоне 1978 — стал 59 м сезоном Национальной футбольной лиги. Содержание 1 Плей офф 1.1 Wild Card 1.2 Плей офф дивизионов … Википедия
ошибка человека — 3.26 ошибка человека [оператора, пользователя] (human error): Действие человека [оператора, пользователя], приведшее к непреднамеренному результату. Источник: ГОСТ Р 53195.1 2008: Безопасность … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
НФЛ в сезоне 2001 — стал 82 м сезоном Национальной футбольной лиги. Содержание 1 Плей офф 1.1 Wild Card 1.2 Плей офф дивизионов … Википедия
Александр II (часть 2, I-VII) — ЧАСТЬ ВТОРАЯ. Император Александр II (1855—1881). I. Война (1855). Высочайший манифест возвестил России о кончине Императора Николая и о воцарении его преемника. В этом первом акте своего царствования молодой Государь принимал пред лицом… … Большая биографическая энциклопедия
Дополнительный код (представление числа) — У этого термина существуют и другие значения, см. Дополнительный код. Дополнительный код (англ. two’s complement, иногда twos complement) наиболее распространённый способ представления отрицательных целых чисел в компьютерах. Он позволяет… … Википедия
IMEI — Пример IMEI отображённого на экране телефона … Википедия